МОНІТОРИНГ МІСЦЕВОСТІ ТА ПЕРЕШКОД У РАЙОНАХ АЕРОПОРТУ

Автор(и)

Ключові слова:

аеропорти, вимоги ІКАО, місцевість, перешкоди, радіолокаційні супутникові методи знімання

Анотація

Актуальність теми дослідження. На сьогодні в Україні введено нові авіаційні правила, які стосуються обслуговування аеронавігаційною інформацією. Правила враховують законодавство Європейського Союзу, документи Євроконтролю, Стандарти ІСАО стосовно точності, опрацювання та використання аеронавігаційних даних, складовими яких є дані про місцевість і перешкоди в районах аеропортів.

Постановка проблеми. Одним із чинників, що впливають на безпеку польотів цивільної авіації, є врахування перешкод на трасах перельотів у вигляді підвищень рельєфу та висотних об’єктів. Про це свідчать аварії та катастрофи повітряних суден, спричинені зіткненням із висотними перешкодами. Тому необхідно проводити моніторинг наземного простору в районах аеропорту для своєчасного виявлення перешкод для актуалізації електронної бази даних щодо місцевості та перешкод.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені існуючим методам збирання геопросторових даних щодо визначення рельєфу місцевості та перешкод у районах аеропорту.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Аналіз наведених джерел дозволяє зробити висновок, що стосовно району 1 аеропорту, яким є територія держави, наведена суперечлива інформація щодо використання того чи іншого методу визначення рельєфу місцевості та перешкод.

Мета статті. Головною метою статті є аналіз методів моніторингу просторової інформації щодо місцевості та перешкод у районі 1 аеропорту з використанням радіолокаційних систем космічного базування, які б задовольняли вимоги ІКАО в цьому районі щодо ведення електронної баз даних про місцевість та перешкоди.

Виклад основного матеріалу. Наведено кількісні вимоги ІКАО щодо даних про місцевість та перешкоди в районі 1 аеропорту. Розглянуто похибки результатів супутникового радіолокаційного топографічного знімання (Shuttle radar topographic mission (SRTM), яке дозволили отримати цифрову модель рельєфу Землі. Похибки для території Євразії – де знаходиться Україна, складали 8,8 м у плані та 6,2 по висоті та мали роздільну здатність у вертикальній площині 1 м, а у горизонтальній площині – 30 м. Метод Permanent Scatterer SAR Interferometry PSInSAR) – інтерферометрії стійких відбивачів із використанням радіолокаторів із синтезованою апертурою космічного базування дозволяє отримати точність стійких відбивачів (природних та техногенних об’єктів) у вертикальній площині близько 1 м та похибка визначення висот інших об’єктів місцевості складає 14 м. Нині методику PSInSAR застосовують для моніторингу осідання земної поверхні в містах, що дозволяє визначати деформації земної поверхні з точністю до міліметрів. Угрупування супутників ДЗЗ: TerraSAR-X і TanDEM-X забезпечило глобальне покриття земної поверхні цифровою моделлю рельєфу з точністю за висотою не менше ніж 2 м. Просторове розрізнення становило близько 1 м. У 2020 році було виведено на навколоземну орбіту супутник із синтезованою апертурою радіолокаційного знімання Capella-2. Цей унікальний мікро супутник має масу 107 кг. Його знімальна апаратура має наразі надвисоку просторову роздільну здатність 50×50 см.

Висновки відповідно до статті. Сучасні методи супутникового радіолокаційного знімання дозволяють визначити планове та висотне положення об’єктів місцевості в районі аеропорту 1 (територія держави) з точністю та роздільною здатністю, яка відповідає вимогам ІКАО щодо ведення електронної бази даних про місцевість та перешкоди. Пропонується виконувати першу фазу моніторингу об’єктів місцевості на території держави за допомогою супутникового радіолокаційного знімання, а на другій фазі моніторингу залучати наземне обстеження – для уточнення атрибутивної інформації щодо об’єктів, виявлених на першій фазі. 

Біографія автора

Сергій Дмитрович Крячок, Національний університет «Чернігівська політехніка»

кандидат технічних наук, доцент

Посилання

Про затвердження Авіаційних правил України «Обслуговування аеронавігаційною інформацією» : Наказ Державної авіаційної служби України від 13.05. 2019 № 582. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0760-19#Text.

Материалы расследования – AirDisaster.ru. URL: http://www.airdisaster.ru/reports.php?id=37.

Статистика крупнейших авиакатастроф мира 1974-2020. URL: https://forinsurer.com/public/ 17/01/10/3824.

ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення». Наказ від 26.03.2019 № 86. URL: https://ua-expert.com/ua/news/eksperti-edsu.

Службы аэронавигационной информации. Приложение 15 к Конвенции о международной гражданской авиации. Международная организация гражданской авиации. Издание четырнадцатое. Июль 2013 года. http://www.vip-class.ru/userfiles/file/biblioteka/attach_15.pdf. 6. Руководство по аэродроиным службам. (Doc 9137 AN/898/2 ) Часть

Контролироавние превятствий. URL: https://files.stroyinf.ru/Data2/1/4293835/4293835988.pdf.

Understanding ICAO ETOD requirements. URL: http://galileo.cs.telespazio.it/medusa/ Data%20check%20list%20&%20eTOD%20study/eTOD%20st.

Карпінський Ю., Лазаренко-Гевель Н. Методи збирання геопросторових даних для топографічного картографування. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Львів. 2018. № 35 (1). С. 204–211.

Крячок С., Бойко О., Мамонтова Л. Врахування вимог ІКАО стосовно місцевості та перешкод в районах аеропорту для їх картографування та використання у геоінформаційних системах. Технічні науки та технології. 2020. № 3(21). С. 301–309.

Shuttle radar topographic mission (SRTM). URL: https://gis-lab.info/qa/srtm.html.

Филатов А. В., Евтюшкин А. В., Васильев Ю. В. Определение смещений техногенных объектов на территории нефтяных месторождений методом радарной интерферометрии. Современные проблемы дистанционного зондирования Земли из космоса. Москва, 2011. № 8, т. 14. С. 157–165.

Филатов А. В. Оценка вертикальных и горизонтальных смещений хвостохранилища Кольской ГМК по данным спутниковой радиолокационной съемки. Современные проблемы дистанционного зондирования Земли из космоса. Москва, 2017. № 7, т. 14. С. 77–85.

Лаврова О. Л., Митягина С. С., Каримова Т. Ю., Бочарова Т. Ю. Применение радиолокаторов RADARSAT-2 TerraSAR-X для исследования гидрологических процессов в океане. Современные проблемы дистанционного зондирования Земли из космоса. Москва, 2012. № 2, т. 9. С. 312–323.

TerraSAR-X / TanDEM-X. URL: https://innoter.com/sputniki/terrasar-x-tandem-x.

Capella Unveils World’s Highest Resolution Commercial SAR Imagery. URL: https://www.capellaspace.com/capella-unveils-worlds-highest-resolution-commer.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА ТА ПРИРОДОЗНАВСТВО