@article{Терещук_2018, title={МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ СУПУТНИКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ КІНЕМАТИЧНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ ДЛЯ ГЕОДЕЗИЧНИХ ПОЛІГОНІВ}, url={http://tst.stu.cn.ua/article/view/116311}, abstractNote={<p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>А</strong></em></span></span><span><em><strong>ктуальність теми дослідженн</strong></em></span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>я</strong></em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>.</strong></em></span></span><strong><span><span lang="uk-UA"><em> </em></span></span></strong><span><em>Навчально-геодезичні полігони створювалися декілька десятиліть тому для забезпечення проведення навчальних практик студентів, наукових досліджень та відповідали своєму призначенню. Проте із застосуванням сучасних GNSS</em></span><span><span lang="uk-UA"><em> </em></span></span><span><em>-приймачів та електронних тахеометрів потреба у модернізації геодезичних мереж згаданих полігонів стала очевидною.</em></span></span></p><p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>П</strong></em></span></span><span><em><strong>остановка проблеми</strong></em></span><strong><span><span lang="uk-UA"><em>.</em></span></span></strong><span><span lang="uk-UA"><em> На сучасному етапі розвитку супутникових технологій координатного забезпечення все більше уваги приділяється досягненню високої точності результатів спостережень. Особливо це стосується проведення </em></span></span><span><em>GNSS</em></span><span><span lang="uk-UA"><em>-спостережень на пунктах навчально-геодезичних полігонів, які створювалися тодішніми геодезичними технологіями кілька десятків років тому.</em></span></span></span></p><p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>Аналіз останніх досліджень і публікацій. </strong></em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em>Навчально-геодезичні полігони створювалися на базах навчальних закладів, які мали відповідні ліцензовані напрями підготовки студентів з геодезії, землевпорядкування, будівництва, архітектури, тощо. Розміри та форми згаданих полігонів залежали від багатьох чинників, а в основному, від спроможностей навчального закладу та перспектив його розвитку, ліцензованого обсягу студентів цих напрямів підготовки і т. і. Так, з 1974 року створювалася база навчально-геодезичного полігону «Львівської політехніки», яка надзвичайно вдало розмістилася на мальовничому схилі вздовж Бережанського ставу та займає площу майже 9 га. Бережанський геодезичний полігон об’єднує понад сотню пунктів, які довший час використовувались у навчальних та наукових цілях і повністю відповідали своєму призначенню. </em></span></span><span><em>Проте із застосуванням сучасн</em></span><span><span lang="uk-UA"><em>их </em></span></span><span><span lang="en-US"><em>GNSS</em></span></span><span><em>-приймачів та електронних тахеометрів </em></span><span><span lang="uk-UA"><em>гостро постала </em></span></span><span><em>потреба модернізації геодезичної мережі</em></span><span><span lang="uk-UA"><em>. Супутникові с</em></span></span><span><em>постереження на геодезичній мережі полігон</em></span><span><span lang="uk-UA"><em>у</em></span></span><span><em> виконувалися протягом 1999-2008 рр. різними приладами та різною тривалістю. </em></span><span><span lang="uk-UA"><em>П</em></span></span><span><em>одібні полігони з використанням супутникових технологій створювалися у різних місцях і мали за мету </em></span><span><span lang="uk-UA"><em>також </em></span></span><span><em>метрологічну атестацію </em></span><span><span lang="en-US"><em>GPS</em></span></span><span><em>-обладнання [</em></span><span><span lang="uk-UA"><em>1, 2</em></span></span><span><em>].</em></span></span></p><p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми.</strong></em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> З часу створення мережі навчально-геодезичного полігону ЧНТУ повторні геодезичні спостереження на полігоні не проводилися. </em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em>Зважаючи на це та з метою модернізації існуючої геодезичної мережі нами були проведені повторні вимірювання та </em></span></span><span><span lang="en-US"><em>GNSS</em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> - спостереження на пунктах планово-висотної мережі навчально-геодезичного полігону ЧНТУ «Фортуна». Так як пункти мережі розташовані у залісеній місцевості, особлива увага приділялася застосуванню та дослідженню супутникових технологій у режимі кінематики реального часу.</em></span></span></span></p><p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>Постановка завдання</strong></em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>.</strong></em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> </em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em>Головною метою цієї роботи передбачалося модернізувати існуючу мережу навчально-геодезичного полігону Чернігівського національного технологічного університету шляхом прокладання ходів електронної полігонометрії та реалізації сучасної методики супутникових спостережень в режимі кінематики реального часу.</em></span></span></span></p><p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>Виклад основного матеріалу</strong></em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>.</strong></em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> Унікальність розташування геодезичного полігону на території історико - заповідного урочища о. Святого накладало додаткові умови щодо розробки програми спостережень, а саме, при відсутності можливості відновлення видимостей між суміжними точками мережі компенсувалася закладанням додаткових пунктів. Спостереження </em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em>на пунктах полігону</em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> проводились в</em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> режимі реального часу </em></span></span><span><span lang="en-US"><em>GNSS</em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> – приймачем. Усі розрахунки координат виконувались у програмному забезпеченні GeoMax X-PAD. </em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em>Оцінку проекту полігонометричної мережі виконували за допомогою програмного забезпечення </em></span></span><span><span lang="en-US"><em>CREDO</em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> </em></span></span><span><span lang="en-US"><em>DAT</em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> 3.10. Визначення координат пунктів проводилося також </em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em>шляхом прокладання тахеометричних ходів, п</em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em>ри опрацюванні яких відносна похибка планового положення відповідає точності полігонометрії 4 класу. </em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em>Проаналізовано також результати точності отриманих нами координат в </em></span></span><span><span lang="en-US"><em>RTK</em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em>-</em></span></span><span><em> </em></span><span><span lang="uk-UA"><em>режимі за критеріями коефіцієнта закритості горизонту.</em></span></span></span></p><p class="western" lang="uk-UA" align="justify"><span><span><span lang="uk-UA"><em><strong>Висновки.</strong></em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> Для даних умов спостережень пунктів геодезичного полігону з унікальною локацією на території заповідника у залісеній місцевості краще використовувати класичні методи координатного забезпечення як такі, що забезпечують надійніші та точніші результати. При цьому точність спостережень в </em></span></span><span><span lang="en-US"><em>RTK</em></span></span><span><span lang="uk-UA"><em> - режимі у цих умовах залишається нижчою.</em></span></span></span></p>}, number={2(8)}, journal={Технічні науки та технології}, author={Терещук, Олексій Іванович}, year={2018}, month={Лют}, pages={236–245} }