ВПЛИВ ПОХІДНИХ АЛКІЛРЕЗОРЦИНОЛІВ НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ

УДК:663.53.531

DOI:10.25140/2411-5363-2017-4(10)-235-240

Автор:

Процан Наталія Вікторівна, ДНУ «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів» (пров. Бабушкіна, 3, м. Київ, 03190, Україна)

Олійнічук Сергій Тимофійович, Інститут продовольчих ресурсів НААН (вул. Євгена Сверстюка, 4а, м. Київ, 02002, Україна).

Вербицький Сергій Борисович,

Мова статті: англійська

Анотація:

Постановка проблеми. Відомо, що жито є проблемною сировиною для виготовлення етилового спирту через наявність у зернівці цього злаку алкілрезорцинолів, що негативно впливають на ферменти амілазного комплексу. Отже, важливо знайти та науково обґрунтувати ефективні дезактивувальні речовини, які під час приготування замісів стабілізують ферментну активність без збільшення витрат ферментних препаратів понад встановлені норми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зовнішня оболонка кутікули зернівки жита містить алкілрезорциноли – сполуки резорцина та алкілів з різною довжиною ланцюга та різною кількістю атомів карбону. Наявність алкілрезорцинолів з атомами карбону є характерною тільки для жита. При подрібненні зерна більша частина алкілрезорцинолів залишається у висівках. Під дією високих температур алкілрезорциноли розкладаються частково, тобто у спиртовому виробництві алкілрезорциноли залишаються у нативному вигляді та негативно впливають на активність ферментних препаратів.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Об’єктами досліджень були: жито, фракції, отримані під час подрібнення; заміси та сусло з помелу жита, отримані в умовах розварювання за низьких температур з використанням ферментних препаратів альфа- та глюкоамелазної дії та допоміжних ферментних препаратів; зріла бражка. Для виконання досліджень було приготовано середовища з жита та води, житні висівки було додано як джерело алкілрезорцинолів; ферментативний гідроліз крохмалю було проведено із застосуванням ферментного препарату «Новозаймс».

Мета досліджень. Метою досліджень було визначання впливу похідних алкілрезорцинолів на оцукрюючу здатність сусла та підбір речовин для нейтралізації алкілрезорцинолів.

Виклад основного матеріалу. На ефективну каталітичну активність ферментного препарату під час зброджування сусла впливає низка чинників, показник оцукрюючої здатності сусла і є показником активності ферментних препаратів. Для підтвердження наведеного твердження було проведено дослідження з дезактивації похідних алкілрезорцинолів різними речовинами. Під час досліджень як дезактивуючі речовини було застосовано харчову соду, аміачну воду та розчин гідроксиду натрію.

Висновки та пропозиції. Алкілрезорциноли, що містяться у житі, негативно впливають на альфа-амілитичну активність. Нейтралізація похідних алкілрезорцинолів зумовила збереження активності ферментного препарату протягом всього періоду зброджування середовища. Використання аміачної води та молочної кислоти на стадії приготування замісів позитивно впливає на бродильну активність дріжджів за рахунок збагачення середовища джерелом азоту та підвищує вміст спирту у дозрілій бражці.

Ключові слова:

бражка, висівки, жито, зброджування, крохмаль, оцукрююча здатність, похідні алкілрезорцинолів, спирт, сусло, ферментні препарати

Список використаних джерел:

  1. Конарев В. Г. Образцы ржи с характеристикой содержания 5-алкил-резорцинолов в зерне / В. Г. Конарев. – Л. : ВИР, 1977. – Вып. 197. – С. 50.

  2. Блажный А. Фенольные соединения растительного происхождения / А. Блажный, Л. Шутый. – М. : Мир, 1977. – 239 с.

  3. Сысуев В. А. Использование озимой ржи в кормлении животных / В. А. Сысуев, Л. И. Кедрова // Сельскохозяйственные вести. – 2006. – № 2. – С. 28.

  4. Аллабердин И. Зерно озимой ржи в комбикормах для молодняка КРС / И. Аллабердин // Животноводство России. – 2006. – № 11. – С. 52–53.

  5. Физер Л. Органическая химия / Л. Физер, М. Физер ; под. ред. Н. С. Вульфсона. – М. : Химия, 1970. – С. 278-319.

  6. ГСТУ 46.045-2003. Галузевий стандарт України. «Зерно. Методи визначення умовної крохмалистості». – Вид. офіц. – К., 2004. – 20 с.

  7. СОУ 15.9-37-242:2005 Стандарт МінАгрополітики України «Сировина крохмалевмісна зброджена для виробництва етилового спирту. Методи визначання об’ємної частки етилового спирту». – Вид. офіц. – К., 2005. – 14 с.

  8. Технологічний регламент виробництва етилового спирту з крохмалевмісної сировини. ТРУ 18.8049-2000. –33 с.

Завантажити