ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ СУЧАСНИХ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ

Автор:

Зайцев Сергій Васильович, Чернігівський національний технологічний університет (вул. Шевченка, 95, м. Чернігів, 14027, Україна)

Башинська Ольга Олександрівна, Чернігівський національний технологічний університет (вул. Шевченка, 95, м. Чернігів, 14027, Україна)

Камак Юрій Олександрович, Державний науково-випробувальний центр Збройних сил України, м. Чернігів, Україна

Горлинський Борис Вікторович , Департамент захисту інформації Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (вул. Солом’янська, 13, м. Київ, 03110, Україна).

Мова статті: українська

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Аналіз існуючих тенденцій розвитку авіаційного озброєння впевнено показує, що в даний час і в близькому майбутньому багато уваги спеціалістів повинно приділятися створенню та удосконаленню високоточної «інтелектуальної» зброї, яка забезпечує ефективне ураження цілей в будь-яких умовах, незалежно від протидії супротивника, в тому числі за допомогою активних завад.

Постановка проблеми. Найуразливіше місце безпілотного авіаційного комплексу – це необхідність постійного обміну інформацією з наземними станціями прийому. Великий обсяг передачі даних по каналам радіозв’язку призводить до того, що дуже проблематично забезпечити високий рівень достовірності передачі інформації завдяки впливу завад істотного та навмисного походження [1]Постає важлива прикладна задача вибору варіанту безпілотних авіаційних комплексів (БпАК), перевірки цього варіанту на відповідність заявлених продавцем характеристик реальним характеристикам зразка, особливо засобів передачі інформації між безпілотним літальним апаратом (БпЛА) та наземною приймаючою станцією, а також дослідження методів підвищення достовірності передачі даних цих БпАК. Саме аналізу проблеми підвищення достовірності передачі даних присвячена дана стаття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасній бойовій обстановці безпілотні авіаційні комплекси є більш ефективними, в порівнянні з пілотованими літаками-розвідниками, які виконують завдання тактичної повітряної розвідки та радіоелектронної боротьби, цілевказівок та корегування вогню всіх бойових засобів, бойового управління та зв’язку, метеорологічної, радіаційної та біологічної розвідки без ризику для особового складу в інтересах командування різних видів Збройних сил [2].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Існуючі методи підвищення достовірності передачі інформації в БпАК не в повному обсязі відповідають сучасним вимогам завдяки використанню не врахування при побудові БпАК та БпЛА технологій потужного завадостійкого кодування в поєднанні з методами розширення спектру сигналу та сигнальних конструкцій.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є визначення основних методів підвищення достовірності інформації в сучасних БпАК та БпЛА, а також напрямів підвищення характеристик достовірності передачі інформації.

Висновки і пропозиції:

  1. З метою протидії технічним засобам радіоелектронного подавлення в сучасних БпАК використовується цифровий канал передачі відео, канал передачі даних (розвідінформації) та канал управління.

  2. Основними методами підвищення достовірності в сучасних БпАК є застосування цифрових методів модуляції сигналу (QPSK, QAM, GFSK і т. д.) та застосування розширення спектру сигналу методом ППРЧ.

  3. Для підвищення характеристик достовірності інформації сучасних БпАК пропонується додаткове застосування методів завадостійкого кодування, зокрема турбокодів, кодів Ріда-Соломона, а також їх каскадних конструкцій.

Ключові слова:

модуляція, сигнал, канал радіозв’язку, безпілотний авіаційний комплекс

Список використаних джерел:

1. Красилщиков М. Н. Управление и наведение беспилотных маневренных летательных аппаратов на основе современных информационных технологий / М. Н. Красилщиков, Г. Г. Себрякова.  М. : ФИЗМАТЛИТ, 2005. – 272 с.

2. Результати аналізу основних класів БПЛА для оцінювання можливості їх спільного застосування з армійською авіацією / А. М. Алімпієв [та ін.] // Системи озброєння і військова техніка. – 2016.  № 1 (45). С. 6–9.

3. Квадратурно-амплітудна модуляція [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Квадратурно-амплітудна_модуляція.

4. Квадратурно-фазова модуляція [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Квадратурно-фазова_модуляція.

5. Звіт по результатам демонстраційних польотів БпАК «HAWK» компанії «Drone-TechSRL» (Республіка Молдова). – Чернігів : Державний науково-випробувальний центр ЗС України, 2016.  Інв. № 774. –67 с.

6. Звіт по результатам демонстраційних польотів БпАК «Мара-2М». – Чернігів : Державний науково-випробувальний центр ЗС України, 2016.  Інв. № 802. – 52 с.

Завантажити