КОНСТРУКЦІЯ ПРОМИСЛОВОГО РОБОТА З ПІДВИЩЕНОЮ ГНУЧКІСТЮ

УДК:621.865.8

DOI:10.25140/2411-5363-2018-4(14)-95-100

Автор:

Янош Рудольф , Технічний університет Кошице, Машинобудівний факультет, Інститут технологій, мехатроніки і робототехніки, факультет робототехніки (Komenskeho Park 8, 042 00 Kosice, Slovakia).

Добіяш Домінік, Технический университет Кошице, факультет робототехники (Komenskeho Park 8, 042 00 Кошице, Словакия)

Мова статті: англійська

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Одним з основних напрямків у галузі машинобудування є автоматизація. Невід'ємною частиною автоматизації сучасних підприємств є промислові роботи різних категорій. У сучасному промисловому виробництві людина й робот зазвичай відокремлені один від одного, з метою уникнення можливих протиріч. Безперервний розвиток робототехніки і зростаюча тенденція її конкурентоспроможності зумовлюють необхідність розташування цього робота окремо, ізольовано, що запобігає масовому створенню робочих місць людинаробот.

Постановка проблеми. Причиною проектування промислових роботів вантажопідйомністю близько 5-10 кг відповідно до анатомії людини є те, що для переходу від напівавтоматичного виробництва (робочі лінії, контрольовані операторами) до повністю автоматизованого виробництва потрібні промислові роботи, розміри яких аналогічні анатомії людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поточне виробництво роботизованих пристроїв досягає високого технічного рівня, який ще більше посилюється внаслідок постійного розвитку їх підсистем, а також за рахунок поновлення функціональних принципів і елементів, які беруть участь в архітектурі та морфології вказаних пристроїв.

Постановка завдання. Механізований або автоматизований процес роботи залежить також від рівня розробки використовуваного обладнання. На сучасному етапі розвитку проектування автоматизованого пристрою також повинно бути автоматизованим.

Виклад основного матеріалу. З погляду підходу до розробки робототехнічних систем можна зробити висновок, що загальною ознакою є мехатронний підхід. Робототехнічні пристрої – це типовий продукт з усіма функціями мехатроніки (зв'язує знання техніки, методів управління і штучного інтелекту). Це стає відправною точкою для розробки методів проектування роботів взагалі.

Висновки. Стаття присвячена розробці пристроїв робототехніки, основним завданням яких є виконання складання. Майбутнє використання співробітництва між людиною і роботом має величезні межі і безліч змінних, які необхідно розглянути. Важливо пам'ятати, що запропонована технологія не призначена для заміни людей роботами. Скоріше, йдеться про використання надійних характеристик людини та сил робота для досягнення нового рівня ефективності та продуктивності, які неможливо досягти окремо.

Ключові слова:

промисловий робот; складання; робототехніка; виробнича дільниця

Список використаних джерел:

  1. Pritschow G., Wurst K.-H.: Modular robots for flexible assembly, 1998
  2. Reif H. J.: Asymptotically optimal kinodynamic motion planning for self-reconfigurable robots, Department of computer science, Duke University, Durham, USA, 2006
  3. Rus D., Butler Z.: Distributed planning and control for modular robots with unit-compressible modules, Dartmouth CS Technical Report TR2003-462
  4. Rus D., Vona M.: A physical Implementation of the self-reconfigurable Crystalline robot, Hanover,  USA
  5. Salemi B. a kol.: SUPERBOT: A deployable, multi-functional and modular self-reconfigurable robotic system, Proceedings of the 2006 IEEE/RSJ International Conference on intelligent robots and systems, Beijing, China, 2006
  6. Salemi B., Shen W., Will P.: Autonomous discovery and functional response to topology change in self-reconfigurable robots, Information Sciences Institute, Department of Computer Science, University of Southern California, USA, 2006
  7. Smrček, J.; Palko, A.; Tuleja, P.: Robotika – Uchopovacie efektory, Prešov: Michal Vaško, 2007, 248 s., ISBN 978-80-8073-961-4
  8. Palko A.: Modular Robotics system. In: Proceedings 2th Project Workshop on CIM and Robotics Applications. Mihajlo Pupin Institute Beograd (Yugoslavia) 1991, pp. 54-60
  9. Skařupa, J. – Mostýn, V.: Metody a prostředky návrhu průmyslových a servisných robotů. Vienala košice, Košice 2002.
  10. Skařupa, J.- Mostýn, V.: Teorie průmyslových robotů. Vienala Košice, 2000.
  11. Skařupa, J. – Zelina, P.: Navrhování a výpočty efektorů PRaM. ES VŠB-TU Ostrava, Ostrava, 1996.
  12. Smrček, J. – Nemčík, J. – Štecová, E. – Tuleja, P.: Mobile Robot – Classic Model for Inspection Activities. In.: Int. Workshop on Robot-Multi-Agent-Systems „R-MAS 2001“, Ostrava, pp. 47-52.

Завантажити