МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗОСЕРЕДЖЕНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В УМОВАХ ЗАЛІЗОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ

УДК:621.311.4.031

DOI:10.25140/2411-5363-2019-4(18)-161-168

Автор:

Сінчук Олег Миколайович, ДВНЗ «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг, Україна

Бойко Сергій Миколайович, Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ (вул. Перемоги, 17/6, м. Кременчук, 39605, Україна).

Городній Олексій Миколайович, Чернігівський національний технологічний університет (вул. Шевченка, 95, м. Чернігів, 14035, Україна)

Некрасов Андрій Вікторович, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського (вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, 39600, Україна).

Федь Максим Михайлович, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського (вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, 39600, Україна).

Ножнова Марина Олександрівна , Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ (вул. Перемоги, 17/6, м. Кременчук, 39605, Україна).

Мова статті: українська

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Аналіз досягнень сучасної енергетики показує, що децентралізовані енергосистеми з використанням джерел розосередженої генерації можуть бути надзвичайно прибутковою сферою для капіталовкладень, якщо є можливість розміщувати джерела генерації енергії поблизу споживачів. Зазвичай витрати на передачу енергії сягають 30 % від вартості її вироблення. Наявні методики для проєктування системи електропостачання віддалених споживачів переважно розглядають як альтернативу централізованому електропостачанню, електропостачання за рахунок генерації електроенергії на базі відновлювальних джерел енергії, або за рахунок використання котелень, дизель-генераторів. Між тим, освоєння потенціалу відновлювальних джерел енергії – це технічно важкореалізоване нині завдання, яке пов’язане з низькою щільністю потоку енергії від відновлювальних джерел енергії і залежністю їх від природних умов. Вартість отримання енергії, хоча вона і щорічно знижується, залишається значно вище, ніж у традиційних енергоресурсів, а необхідних кардинальних технічних рішень поки немає.

Постановка проблеми. Проблематикою цієї роботи є синтез методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, враховуючи особливості та специфіку їх експлуатації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Об’єднання на паралельну роботу розосередженої генерації та мережі дасть синергетичний ефект – появу нових властивостей, яких не було у складових частинах, що проявляється, зокрема, у зниженні нерегулярності сумарного графіка навантаження об’єднаних систем, зниженні його нерівномірності в добовому, тижневому й сезонному розрізах, зменшенні залежності частоти електричного струму від коливань балансу потужності. У попередніх дослідженнях нами обґрунтовано позитивний ефект від впровадження джерел розосередженої генерації в умовах промислових підприємств, а саме модульність, надійність, місцеве керування, зменшення негативного впливу на екологію та малий пусковий період.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи складність технологічного процесу та специфіку функціонування гірничих підприємств, актуальним науково-практичним завданням є розробка методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, враховуючи специфіку їх функціонування.

Постановка завдання. Отже, актуальним науково-практичним завданням є синтез методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, що дозволить ефективно впроваджувати джерела розосередженої генерації у структури електропостачання залізорудних підприємств.

Виклад основного матеріалу. Для визначення потенціалу відновлювальних джерел енергії, що входять до складу джерел розосередженої генерації в умовах залізорудних підприємств, необхідно мати як можна повніші й чіткі дані про електропостачання і електроспоживання навантаження електрообладнанням залізорудного підприємства протягом доби, а також наявність даних про витрати електричної енергії в електромережі електропостачання і електроспоживання навантаження.

Висновки відповідно до статті. На залізорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення розосередженої генерації на базі відновлюваних джерел енергії. Запропонований метод визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств дозволить ефективно впроваджувати розосереджену генерацію до структури їх електропостачання. 

Ключові слова:

розосереджена генерація; електропостачання підприємств; потенціал розосереджених джерел енергії; залізорудні підприємства

Список використаних джерел:

1. Синчук О. Н., Синчук И. О., Гузов Э. С., Бойко С. М., Яловая А. Н. Энергоэффективность железорудных производств. Оценка, практика повышения: монография. Кременчуг: Изд LAP LAMBERT Academic Publishing is managed by OmniScriptum Management GmbH., 2016. 346 с.

2. Сінчук О. М., Сінчук І. О., Бойко С. М., Караманиць Ф. І., Ялова О. М., Пархоменко Р. О. Відновлювані джерела електричної енергії в структурах систем електропостачання залізорудних підприємств. (Аналіз, перспективи, проекти): монографія. Кривий Ріг: Видавництво ПП Щербатих О.В., 2017. 152 с.

3. Бойко С. М., Сінчук О. М., Сінчук І. О., Мінаков І. А. Алгоритм вибору нетрадицийних та відновлювальних джерел електричної енергії до локальної системи електропостачання підприємств гірничо-видобувного комплексу. Electronics and Communications. 2016. Vol. 21. №5(94). С. 6-13.

4. Кармазін О. О. Проблеми вписування ВЕС в загальний баланс ОЕС України. Відновлювана енергетика. 2014. № 3. С. 70–76.

5. Кирик В. В., Губатюк О. С., Моссаковський В. І. Дослідження впливу джерел розподіленої генерації на режим роботи електричної системи. Відновлювана енергетика ХХІ століття: матеріали XІV Міжнар. конф. Крим, 2013. С. 141–143.

6. Федоров А., Садчиков С. Характеристики и алгоритмы формирования и отбора вариантов систем промышленного электроснабжения. Электричество. 1982. № 2. С. 1–5.

7. Кудря С. О., Морозов Ю. П., Кузнєцов М. П. Дослідження ефективності комбінованого використання енергії вітру, сонця і теплоти землі для отримання водню при електролізі води. Водень в альтернативній енергетиці та новітніх технологіях: тези доп. наукової звітної сесії НАН України. Київ, 2013. С. 30.

8. Харитонов В. П. Автономные ветроэлектрические установки. Москва: ГНУ ВИЭСХ, 2006. 280 с.

9. Білолід В. Д., Таранець К. В. Мала енергетика та її значення в регіональних системах майбутнього. Проблеми загальної енергетики. 2008. № 18. С. 40–47.

10. Бриль А. О., Васько В. П., Васько П. Ф., Пекур П. П. Енергетична сумісність вітроелектростанцій в складі централізованої електроенергетичної системи. Нетрадиционная энергетика в XXI веке: III междунар. конф.: тези доп. (АР Крым, 2002). Київ: ІТТФ НАНУ, 2002. С. 113–115.

11. Головко В. М., Денисюк П. Л., Кириленко В. М. Аналіз принципів побудови локальних систем енерго-забезпечення на базі відновлювальних джерел енергії. Відновлювана енергетика ХХІ століття: ІХ Міжнар. конф., 15–19 вересня 2008 р.: тези доп. Крим, 2008. С. 124–125. 

Завантажити