БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ

УДК:519.9:004.681

DOI:10.25140/2411-5363-2020-1(19)-114-123

Автор:

Хорошко Володимир Олексійович , Національний авіаційний університету (просп. Комарова, 1, м. Київ, 03058, Україна).

Шелест Михайло Євгенович , Чернігівський національний технологічний університет (вул. Шевченка, 95, м. Чернігів, 14035, Україна)

Ткач Юлія Миколаївна, Чернігівський національний технологічний університет (вул. Шевченка, 95, м. Чернігів, 14035, Україна)

Мова статті: українська

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Багатокритеріальна оцінка ефективності проєктів є актуальним завданням у сфері кібербезпеки. 

Постановка проблеми. Виникла нагальна потреба в різносторонньому та багатоаспектному оцінюванні ефективності проєктів із забезпечення кібербезпеки на різних етапах (при відборі проєктів, коли робота над ними ще не починалась, у процесі проведення робіт із виконання проєктів з метою оптимізації менеджменту та після виконання проєктів та коли дослідження завершені й можливо прослідкувати результати впровадження цих досліджень). Проте комплексна методика оцінки відсутня.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазвичай задачі оцінки та оптимізації об’єднують, вважаючи, що кінцева ціль полягає у зіставленні оцінок декількох альтернатив і вибір кращих із них. При такій постановці не розглядається випадок оцінки єдиного проєкту. 

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Методику, яка дала б можливість отримання нормованої оцінки одного проєкту безвідносно до наявності (або відсутності) інших проєктів, нині не запропоновано. 

Постановка завдання. Розроблена методика призначена для вирішення актуального завдання проведення системного аналізу й отримання багатосторонньої характеристики проєктів, підвищення достовірності висновків про наукову значущість результатів, про соціальну й економічну ефективність запланованих і виконаних робіт у кібербезпеці. 

Виклад основного матеріалу. Задача оцінювання складних об’єктів і процесів передбачають зіставлення безлічі різних, зазвичай суперечливих властивостей, що дає підстави віднести ці задачі до класу багатокритеріальних. Вирішення багатокритеріальних задач є утрудненим унаслідок складності їх формулювання. Розроблена методика багатокритеріальної оцінки ефективності проєктів із забезпечення кібербезпеки дає можливість проведення системного аналізу й отримання багатокритеріальної характеристики проєкту, підвищення достовірності висновків отриманих результатів про соціальну та економічну ефективність запланованих і виконуваних робіт у галузі інформаційної безпеки. За допомогою запропонованої методики вирішуються завдання формування системи критеріїв та показників ефективності забезпечення кібербезпеки; побудови формалізованої аналітичної і якісної оцінки забезпечення кібербезпеки за сукупністю критеріїв якості; візуалізованого представлення оцінки проєкту. У перспективі припускається використовувати отримані результати для оцінки ефективності проєктів в інших предметних галузях. Методика неприйнятна в тих випадках, коли якісні показники принципово не зводяться до кількісних (числових) величин і не можуть бути виміряні за існуючими шкалами. Методику не можна використовувати без додаткової модифікації, якщо є такі критерії, які можуть приймати тільки дискретні (цілочисельні) значення.

Висновки відповідно до статті. Розроблену методику при деякій модифікації можна застосовувати у різних галузях, зокрема у сфері кібербезпеки, як на етапі відбору проєктів, так і в процесі проведення робіт з виконання проєктів, а також після виконання проєктів. 

Ключові слова:

кібербезпека; багатокритеріальна оцінка; ефективність проєктів

Список використаних джерел:

1. Воронин А. Н. Многокритериальный синтез динамических систем. Київ: Наукова думка, 1992. 160 с.

2. Жуковский В. И., Молоствов В. С. Многокритериальное принятие решений в условиях неопределенности. Москва: МНИИПУ, 2008. 192 с.

3. Тоценко В. Г. Методы и системы поддержки принятия решений: Алгоритмический аспект. Київ: Наукова думка, 2002. 382 с.

4. Кузьменко Г. Е., Плиш В. Е. Функциональная архитектура интегрированой системи поддержки принятия решений в условиях ситуационных центров. Математические машины и системы. 1997. № 1. C. 56–63.

5. Тарасов В. А., Герасимов Б. М., Левин И. А., Корнейчук В. А. Интеллектуальные системы поддержки принятия решений: теория, синтез, эффективность. Киев: МАКНС, 2007. 336 с. 

6. Фишберн П. Теория полезности для принятия решений. Москва: Наука, 1978. 352 с.

7. Saaty T. L. Decision Making for Leaders. Pittsburgh: RWS Publications, 2000. 240 p.

8. Орловский С. А. Проблемы принятия решений при нечеткой исходной информации. Москва: Наука, 1981. 208 с. 

9. Руа Б. Проблемы и методы принятия решений в задачах с многими целевыми функциями. Вопросы анализа принятия решения. Москва: Мир, 1976. 380 с.

10. Морозов А. А., Ященко В. А. Ситуационные центры. Информационные технологии будущего (Новая информационная технология). Киев: Интертехнодрук, 2008. 332 с.

11. Морозов А. А., Кузьменко Г. Е. Построение сценариев развития событий –основа функционирования информационно-аналитических систем типа «ситуационные центры». Системи підтримки прийняття рішень. Теорія і практика. 2005. № 3. С. 42–44. 

Завантажити