Оцінка перспектив розвитку водневої енергетики  в Україні

Віталій Зацерковний; Олександр  Васильєв

doi:10.25140/2411-5363-2026-1(43)-355-381

Автор(и)

Віталій Зацерковний Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННІ «Інститут геології», Україна https://orcid.org/0009-0003-5187-6125
Олександр Васильєв Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННІ «Інститут геології», Україна https://orcid.org/0009-0009-2177-7859

DOI:

https://doi.org/10.25140/2411-5363-2026-1(43)-355-381

Ключові слова:

викопне паливо; відновлювальні джерела енергії; воднева енергетика; водень; вуглецева нейтральність; енергетична ефективність

Анотація

Використання викопного палива супроводжується зростанням викидів діоксиду вуглецю (CO₂), посиленням кліматичних змін та енергетичними ризиками. У цих умовах розвиток відновлюваних джерел енергії та водневої енергетики розглядається як один із ключових напрямів декарбонізації та підвищення стійкості енергосистем. Водень може виконувати роль універсального енергоносія й засобу довгострокового накопичення енергії. Для України впровадження водневих технологій пов’язане з перспективами модернізації енергетичної інфраструктури, розширення інвестиційних можливостей та інтеграції до європейського енергетичного простору.

Посилання

World Health Organization. (2023). Air pollution. WHO. https://www.who.int.

European Environment Agency. (2023). Air quality in Europe — 2023 report. EEA. https://www.eea.europa.eu.

Intergovernmental Panel on Climate Change. (2023). Climate Change 2023: Synthesis report. IPCC. https://www.ipcc.ch/report/ar6/syr/.

United Nations Environment Programm. (2023). Emissions Gap Report 2023. UNEP. https://www.unep.org/resources/emissions-gap-report-2023.

International Energy Agency. (2021). Net zero by 2050: A roadmap for the global energy sector. IEA. https://www.iea.org/reports/net-zero-by-2050.

Dawood, F., Anda, M., & Shafiullah, G. (2020). Hydrogen production for energy: An overview. International Journal of Hydrogen Energy, 45(7), 3847–3869. https://doi.org/10.1016/ j.ijhydene.2019.12.059.

International Energy Agency. (2019). The future of hydrogen. IEA. https://www.iea.org/reports/the-future-of-hydrogen.

Victor, D. G., Geels, F. W., & Sharpe, S. (2019). Accelerating the low carbon transition. Energy Policy, 130, 1–8. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.01.002.

Коваленко, В. С., & Лисенко, О. М. (2021). Сучасні водневі технології в енергетиці. Енергетика: економіка, технології, екологія, (3), 10–18.

Бондаренко, О. В. (2020). Аналіз технологій отримання водню та перспективи роз-витку водневої енергетики в Україні. Вісник НТУ «ХПІ», (2), 15–22.

Шевченко, І. В., & Петренко, О. А. (2019). Перспективи використання водню в енергетичній системі України. Наукові праці НУХТ, 25(6), 45–52.

European Commission. (2019). The European Green Deal. https://commission.europa.eu.

European Commission. (2021). Fit for 55: Delivering the EU’s 2030 climate target. https://commission.europa.eu.

Кабінет Міністрів України. (2021). Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2021-%D1%80.

Міністерство енергетики України. (2023). Енергетична стратегія України на пері-од до 2050 року. Київ.

Shabani, B., & Andrews, J. (2015). Hydrogen and fuel cells. In Energy sustainability through green energy (pp. 453–491). Springer. https://doi.org/10.1007/978-81-322-2337-5_20.

Кудря, С. О. (2020). Відновлювані джерела енергії. Інститут відновлюваної енергетики НАН України.

Turner, J. A. (2004). Sustainable hydrogen production. Science, 305(5686), 972–974. https://doi.org/10.1126/science.1103197

Бойченко, С. В. (2018). Енергетика майбутнього: водневі технології. Наукова думка.

Larminie, J., & Dicks, A. (2003). Fuel cell systems explained (2nd ed.). Wiley.

Dunn, S. (2002). Hydrogen futures: Toward a sustainable energy system. International Journal of Hydrogen Energy, 27(3), 235–264. https://doi.org/10.1016/S0360-3199(01)00131-8

Вернадський, В. І. (2004). Хімічна будова біосфери Землі. Наукова думка.

Кабата-Пендіас, А., & Пендіас, Х. (2010). Геохімія слідів елементів у ґрунтах і рослинах. Либідь.

Greenwood, N. N., & Earnshaw, A. (1997). Chemistry of the elements (2nd ed.). Butterworth-Heinemann.

Mason, B., & Moore, C. B. (1982). Principles of geochemistry (4th ed.). Wiley.

Kharel, S., & Shabani, B. (2018). Hydrogen is a long-term large-scale energy storage solution to support renewables. Energies,11(10), 2825. https://doi.org/10.3390/en11102825.

International Renewable Energy Agency. (2020). Green hydrogen: A guide to policy making. IRENA. https://www.irena.org/publications/2020/Nov/Green-hydrogen.

Tröndle, T., Usher, W., Thurner, T., Staffell, I., & Gruber, G. (2020). Spatially explicit analysis of the global technical potential of green hydrogen. Nature Energy, 5, 764–775. https://doi.org/10.1038/s41560-020-00780-7.

Jacobson, M. Z., et al. (2017). 100% clean and renewable wind, water, and sunlight energy. Energy & Environmental Science, 10, 1775–1800. https://doi.org/10.1039/C6EE01283J.

European Commission. (2020). EU hydrogen strategy under the European Green Deal. https://ipcei.observatory.clean-hydrogen.europa.eu.

Світовий банк. (2023). Водень як шлях до декарбонізації: роль країн з перехідною економікою. Washington, DC.

Slovo i Dilo. (2021, October 5). Виробництво та експорт водню: які області України мають найбільший потенціал. https://www.slovoidilo.ua.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. (n.d.). Потенціал відновлюваної енергетики. https://old.saee.gov.ua.

NASA. (n.d.). Global warming. https://science.nasa.gov/earth/climate-change/global-warming/.