Гіпсоцементно-зольні композиції для відновлення фасадів історичних будівель

Володимир Керш; Володимир Бацуєв; Тетяна Ляшенко; Микола  Хлицов

doi:10.25140/2411-5363-2026-2(44)-525-535

Автор(и)

Володимир Керш Одеська державна академія будівництва та архітектури , Україна https://orcid.org/0000-0001-8737-0933
Володимир Бацуєв Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна https://orcid.org/0009-0007-7276-2185
Тетяна Ляшенко Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-6232-4866
Микола Хлицов Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25140/2411-5363-2026-2(44)-525-535

Ключові слова:

вапняк-черепашник; гіпсоцементнозольна суміш; планований експеримент; водостійкість; міцність; паропроникність; адгезія; вологісні деформації

Анотація

У статті представлено результати комплексного дослідження гіпсоцементнозольних складів, призначених для ремонту і реставрації фасадів будівель з вапняку-черепашнику. На першому етапі дослідження встановлено базовий склад суміші, підтверджено достатній рівень водостійкості, паропроникності, адгезії та деформативних властивостей. На другому етапі вивчено вплив пластифікатора, гідрофобізатора та фіброволокна на міцність у трьох станах зволоження матеріалу: сухому, рівноважному та водонасиченому. Побудовано математичні моделі властивостей. Аналіз однофакторних залежностей показав неоднозначний вплив добавок залежно від ступеня зволоження матеріалу. Намічені подальші дослідження, пов'язані з введенням мікрокремнезему та метилцелюлози.

Посилання

Камінь черепашник, властивості і особливості матеріалу. (б. р.). https://pp-budpostach.com.ua/a227390-kamin-cherepashnik-vlastivosti.html.

Новский, А. В., Новский, В. А., & Тугаенко, Ю. Ф. (2014). Известняк-ракушечник. Исследование и использование в качестве основания фундаментов. Одесса: Астропринт.

Обвал 4-поверхівки в Одесі: чому це відбувається і на що чекати людям. (2020). ТСН. https://tsn.ua/ukrayina/obval-4-poverhivki-v-odesi-vzhe-p-yatiy-za-4-misyaci-chomu-ce-vidbuvayetsya-i-na-scho-chekati-lyudyam-1563342.html.

Kersh, V., Levytskyi, D., & Tykhoniuk, S. (2023). Repair mixture for limestone-shell buildings. In Proceedings of the V International scientific and technical conference “Actual problems of energy saving and ecology” (pp. 76–78). Odesa State Academy of Civil Engineering and Architecture.

Исторический центр Одессы включен в список всемирного наследия ЮНЕСКО. (б. р.). https://newssky.com.ua/ru/istoricheskij-czentr-odessy-vklyuchyon-v-spisok-vsemirnogo-naslediya-yunesko/.

Tombulca, C., Çavuş, M., et al. (2023). Production of environmentally-friendly, high-strength repair mortar for the restoration of historical buildings. Cement Wapno Beton, 28(3).

ДСТУ-Н Б В.3.2-4:2016. (2016). Настанова щодо виконання ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятках архітектури та містобудування. Київ: Мінрегіон України.

Caparol. (б. р.). Histolith® Trass-Kalkputz. Гідравлічна вапняна штукатурка. https://www.caparol.ua/caparol_pim_import/caparol_ua/products/ti/291670/TI_Histolith_Trass-Kalkputz_UA_NEW_UA.pdf.

Дворкін, Л. Й., & Дворкін, О. Л. (2011). Будівельні мінеральні в’яжучі матеріали. Москва: Інфра-Інженерія.

ДСТУ Б В.2.7-82:2010. (2010). Матеріали будівельні. В’яжучі гіпсові. Технічні умови. Київ: Мінрегіонбуд України.

Кондращенко, О. В. (2005). Гіпсові будівельні матеріали підвищеної міцності і во-достійкості (Автореферат дисертації доктора технічних наук, УкрДАЗТ, Харків).

Єфіменко, А. С. (2021). Підвищення водостійкості гіпсових матеріалів поліфрак-ційними мінеральними добавками (Дисертація кандидата технічних наук, УкрДУЗТ, Харків).

Новосад, П. В., Саницький, М. А., & Позняк, О. Р. (2018). Підвищення водостійкості гіпсових в’яжучих. Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія: Теорія і практика будів-ництва, 888, 111–116.

Вознесенский, В. А., Ляшенко, Т. В., & Огарков, Б. Л. (1989). Численные методы решения строительно-технологических задач на ЭВМ. Вища школа.

Керш, В. Я., Фощ, А. В., & Колесніков, А. В. (2017). Описание водостойкости гипсосодержащих композиций с помощью комбинированного критерия. Збірник наукових праць УДУЗТ, 68, 133–139.

ДСТУ EN ISO 12572:202X. (202X). Гігротермічні характеристики будівельних матеріалів та виробів. Визначення властивостей пропускання водяної пари. Чашковий метод. ДП «УкрНДНЦ».

Керш, В. Я., & Тихонюк, С. А. (2024). Паропроникність як критерій вибору шту-катурної суміші для стін із вапняку-черепашника. Науково-технічний збірник «Просторовий розвиток», 326–337.

ДСТУ 9191:2022. (2023). Теплоізоляція будівель. Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель. ДП «УкрНДНЦ».

Kersh, V., Levytskyi, D., Tihoniuk, S., & Foshch, A. (2024). Adhesive ability of gypsum-containing plaster compositions. Сучасне будівництво та архітектура, 9, 55–61.