ВПЛИВ ПОХІДНИХ АЛКІЛРЕЗОРЦИНОЛІВ НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ

Автор(и)

  • Natalia Protsan State Scientific Institution «Ukrainian Research Institute of Alcohol and Biotechnology of Foods», Ukraine
  • Sergiу Oliynichuk Institute of Food Resources of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Ukraine
  • Sergiу Verbytskyi Institute of Food Resources of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Ukraine

Ключові слова:

бражка, висівки, жито, зброджування, крохмаль, оцукрююча здатність, похідні алкілрезорцинолів, спирт, сусло, ферментні препарати

Анотація

Постановка проблеми. Відомо, що жито є проблемною сировиною для виготовлення етилового спирту через наявність у зернівці цього злаку алкілрезорцинолів, що негативно впливають на ферменти амілазного комплексу. Отже, важливо знайти та науково обґрунтувати ефективні дезактивувальні речовини, які під час приготування замісів стабілізують ферментну активність без збільшення витрат ферментних препаратів понад встановлені норми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зовнішня оболонка кутікули зернівки жита містить алкілрезорциноли – сполуки резорцина та алкілів з різною довжиною ланцюга та різною кількістю атомів карбону. Наявність алкілрезорцинолів з атомами карбону є характерною тільки для жита. При подрібненні зерна більша частина алкілрезорцинолів залишається у висівках. Під дією високих температур алкілрезорциноли розкладаються частково, тобто у спиртовому виробництві алкілрезорциноли залишаються у нативному вигляді та негативно впливають на активність ферментних препаратів.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Об’єктами досліджень були: жито, фракції, отримані під час подрібнення; заміси та сусло з помелу жита, отримані в умовах розварювання за низьких температур з використанням ферментних препаратів альфа- та глюкоамелазної дії та допоміжних ферментних препаратів; зріла бражка. Для виконання досліджень було приготовано середовища з жита та води, житні висівки було додано як джерело алкілрезорцинолів; ферментативний гідроліз крохмалю було проведено із застосуванням ферментного препарату «Новозаймс».

Мета досліджень. Метою досліджень було визначання впливу похідних алкілрезорцинолів на оцукрюючу здатність сусла та підбір речовин для нейтралізації алкілрезорцинолів.

Виклад основного матеріалу. На ефективну каталітичну активність ферментного препарату під час зброджування сусла впливає низка чинників, показник оцукрюючої здатності сусла і є показником активності ферментних препаратів. Для підтвердження наведеного твердження було проведено дослідження з дезактивації похідних алкілрезорцинолів різними речовинами. Під час досліджень як дезактивуючі речовини було застосовано харчову соду, аміачну воду та розчин гідроксиду натрію.

Висновки та пропозиції. Алкілрезорциноли, що містяться у житі, негативно впливають на альфа-амілитичну активність. Нейтралізація похідних алкілрезорцинолів зумовила збереження активності ферментного препарату протягом всього періоду зброджування середовища. Використання аміачної води та молочної кислоти на стадії приготування замісів позитивно впливає на бродильну активність дріжджів за рахунок збагачення середовища джерелом азоту та підвищує вміст спирту у дозрілій бражці.

Біографії авторів

Natalia Protsan, State Scientific Institution «Ukrainian Research Institute of Alcohol and Biotechnology of Foods»

PhD student

Sergiу Oliynichuk, Institute of Food Resources of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine

Doctor of Technical Sciences, Professor

Sergiу Verbytskyi, Institute of Food Resources of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine

PhD in Technical Sciences

Посилання

Konarev, V.G. (1977). Obraztsy rzhi s kharakteristikoj soderzhaniya 5-alkil-rezortsinolov v zerne [Specimens of rye with characteristic of 5-alkylresorcinols in rye]. VIR, issue 197, p. 50 (in Russian).

Blazhej, A., Shuty, L. (1977). Fenolniye soyedineniya rastitelnogo proiskhozdenija [Phenol compounds of plant origin]. Moscow: Mir (in Russian).

Sysuev, V.A., Kedrova, L.I. (2006). Ispolzovanie rzhi v kormlenii zhivotnykh [Use of rye for animal feeding]. Selskokhozyajstvennye vesti – Agricultural news, no. 2, p. 28 (in Russian).

Allaberdin, I. (2006). Zerno ozimoi rzhi v kombikormakh dlia molodniaka KRS [Grain of autumn rye in feed staffs for young stock cattle]. Zhyvotnovodstvo Rossii – Livestock breeding of Russia, no. 11, pp. 52–53 (in Russian).

Fizer, L., Fizer, M. (1970). Organicheskaia khimiia [Organic chemistry]. Moscow: Khimiia (in Russian).

GSTU 46.045-2003 (2003). Galuzevyi standart Ukrainy «Zerno. Metody vyznachennia umovnoyi krokhmalystosti» [Branch standard of Ukraine. Methods to determine apparent starch content]. Official edition. Kyiv: Minagropolityky Ukrayiny – Ministry of agrarian policy of Ukraine (in Ukrainian).

SOU 15.9-37-242:2005 (2005). Standart Minagropolityky Ukrayiny «Syrovyna krokhmalevmistna zbrodzhena dlia vyrobnytstva etylovogo spyrtu. Metody vyznachannia ob’yemnoyi chastky etylovogo spyrtu» [Standard of Ministry of agrarian policy of Ukraine «Fermented starch containing raw materials for production of ethanol. Method to determine content of ethanol]. Kyiv (in Ukrainian)

TRU 18.8049-2000 (2000). Tekhnologicgnyy reglament vyrobnytstva etylovogo spyrtu z krokhmalevmisnoyi syrovyny [Technological regulation for production of ethanol from starch containing raw materials] (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Як цитувати

Protsan, N., Oliynichuk, S., & Verbytskyi, S. (2018). ВПЛИВ ПОХІДНИХ АЛКІЛРЕЗОРЦИНОЛІВ НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ. Технічні науки та технології, (4(10), 235–240. вилучено із http://tst.stu.cn.ua/article/view/135994

Номер

Розділ

ТЕХНОЛОГІЇ ХАРЧОВОЇ ТА ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ