СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ МІЖРІВНЕВОГО БАЛАНСУ : АГРЕГАТНА ФОРМА
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-152-161Ключові слова:
агрегатна форма, категорії руху, критерії класифікації, міжрівневий баланс, система показниківАнотація
Актуальність теми дослідження. Система показників міжрівневого балансу, визначених в агрегатній формі, забезпечує всебічну кількісну оцінку структурних зрушень керованого об’єкта спостереження, у тому числі оцінку його втрат (поповнення) щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень.
Постановка проблеми. Така оцінка унеможливлюється на основі показників міжрівневого балансу, сформульованих до цього та визначених лише через незважені (неагреговані) складові балансу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Неагреговані показники балансу, запропоновані раніше, обчислювалися через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об’єкта.
Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об’єкт, виконувана в значеннях вимірюваної ознаки і пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об’єкта.
Постановка завдання. Створити систему показників міжрівневого балансу відповідно до їх класифікації, запропонованої раніше, шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі.
Виклад основного матеріалу. Систематизація складових міжрівневого балансу, виконана в агрегатній формі відповідно до категорій міжрівневого руху, уможливлює обчислення показників балансу, тільки вже в рівневих значеннях вимірюваної ознаки, для яких рівнева чисельність рухомих і нерухомих одиниць об’єкта відіграє роль ваги. Відповідно до класифікації показників міжрівневого балансу визначаються всі можливі їх конструкції в категоріях «призначення», «ознаки руху», «спосіб обчислення», «ступінь агрегування» та «межі руху». Порядок обчислення також залежить від того, як вимірюється ознака, чи на опорному рівні, чи поза ним.
Висновки відповідно до статті. Запропоновані показники міжрівневого балансу всебічно оцінюють наслідки керуючого впливу на структурований об’єкт і ефективність цього впливу.
Посилання
Дубягін О. Б. Модель міжрівневого балансу: агрегатна форма. Технічні науки та технології: науковий журнал. 2018. № 3 (13). С. 96–104.
Терехов Л. Л. Экономико-математические методы. Москва: Статистика, 1968. 360 с.
Плошко Б. Г. Группировка и системы статистических показателей. Москва: Статистика, 1971. 176 с.
Суслов И. П. Теория статистических показателей. Москва: Статистика, 1975. 264 с.
Гмурман В. Е. Теория вероятностей и математическая статистика: учебник для вузов. Изд. 9-е стереотипное. Москва: Высшая школа, 2003. 479 с.
Елисеева И. И., Юзбашев М. М. Общая теория статистики: Учебник / под ред. И. И. Елисеевой. 5-е изд., перераб. и доп. Москва: Финансы и статистика, 2004. 656 с.
Общая теория статистики: Статистическая методология в изучении коммерческой деятельности: учебник / А. И. Харламов и др.; под ред. А. А. Спирина, О. Э. Башиной. Москва: Финансы и статистика, 1994. 296 с.
Статистика: підручник / С. С. Герасименко та ін.; за наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: КНЕУ, 2000. 467 с.
Вашків П. Г., Пастер П. І., Сторожук В. П., Ткач Є. І. Теорія статистики: навчальний посібник. Київ: Либідь, 2001. 320 с.
Теория статистики: учебник / под ред. проф. Р. А. Шмойловой. Москва: Финансы и статистика, 2014. 656 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Чернігівський національний технологічний університет, 2015
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.