ДЕФОРМАТИВНІСТЬ КРУГЛИХ СОРТИМЕНТІВ СОСНИ БУДІВЕЛЬНИХ РОЗМІРІВ
Ключові слова:
еревина, колоди, сучок, навантаження вздовж волокон, деформаціяАнотація
Актуальність теми дослідження. Вивчення поведінки деревини під навантаженням дасть змогу поглибити уяв- лення про протікання технологічних процесів та дати оцінку експлуатаційним характеристикам готової продукції.
Постановка проблеми. Вплив основних сортоутворюючих вад, а саме – сучків, на міцність та деформатив- ність стовбурів малих діаметрів майже не досліджувався. Тому визначення показників механічних властивостей деревини з вадами, з урахуванням їх вологості, дозволить визначити розрахункові опори в конструкційних елемен- тах дерев’яних споруд.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні існують дослідження з визначення механічного стану дере- вини за різних способів прикладання навантаження, проте відсутні публікації, де висвітлювалися б питання прикла- дання навантаження до зразків будівельних розмірів із вадами.
Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Одним з основних напрямів використання деревини є будівництво. Відомо, що деревні конструкції можуть бути у вигляді круглих лісоматеріалів хвойних і листяних по- рід. Наявність вад деревини (сучків, тріщин) істотно впливає на їхню міцність. Треба зазначити, що експеримен- тальні й теоретичні результати досліджень впливу вад деревини на її міцність відносяться лише до наявності суч- ків у пиломатеріалах. Залежність міцнісних показників круглих лісоматеріалів від вад і вологості вивчена недостатньо. У зв’язку з цим виникла необхідність визначення цих залежностей і можливості використання колод малих діаметрів у будівельних конструкціях.
Метою статті є визначення залежності деформації круглих сортиментів сосни малих діаметрів від розмірів сучків і вологості при стискуванні уздовж волокон.
Виклад основного матеріалу. У статті наведені результати дослідження закономірностей розвитку дефор- мацій круглих сортиментів сосни малих діаметрів від розмірів сучків і вологості деревини. У зразків із сучками і з вологістю вище за межу насичення клітинних стінок деформація була вища, ніж у контрольних. У сухих зразках, з W 16-18 % відмічено менше значення деформації як для контрольних зразків, так і для зразків із сучками. Визначені загальна величина залишкових деформацій сухої деревини. Необхідно зауважити наявність залишкових деформацій у сухій деревині після 30-го циклу навантаження.
Висновки відповідно до статті. Встановлено, що за дії повторного статичного навантаження під час стискування уздовж волокон із верхньою межею навантаження нижче умовної межі пропорційності процес розвитку деформації деревини без сучків і з сучками практично однаковий. Контрольні зразки деформувалися менше й вели- чина деформації зразків із сучками мала більше чисельне значення і зростала зі збільшенням розмірів сучків.
Посилання
Beliankin, F. P. (1939). Mekhanicheskie kharakteristiki duba i sosny pri raznykh gidrotermicheskikh sostoianiiah [Mechanical descriptions of oak and pine-tree at the different hydrothermal
states]. Kyiv: Akad. nauk Ukr. SSR [in Russian].
Ivanov, Yu. M. (1950). Rabota drevesiny pod deistviem povtornoi staticheskoi zagruzki [Work of wood under the action of the repeated static load]. Issledovaniіa po derevіannim konstrukrsіiam – Wooden construction research, 34-45 [in Russian].
Ivanov, Yu. M. (1952). Deformatsia drevesini pod deistviem povtornoi staticheskoi nagruzki pri shsatii vdol volokon [Deformability of wood under the action of the repeated static load at a compression along fibres]. Sbornik CNIIPS. Voprosi prochostii izgotovlenii dereviannykh konstruktsii – Strength issues for the manufacture of wooden structures, 23, 7–47 [in Russian].
Leontev, N. L. (1962). Vliianie vlazhnosti na fiziko-mekhanicheskie svoistva drevesiny [Influence of humidity on physico mechanical properties of wood]. Moscow: Goslesbumizdat [in Russian].
Levchenko, V. P. (1974). Deformativnost drevesiny sosny stroitelnykh razmerov s suchkami pod deistviem povtornoi staticheskoi nagruzki [Deformability of wood of pine-tree of building sizes with bitchs under. by the action of the repeated static load]. Lesovodstvo i lesovedenie – Forestry and silvics, 109–114 [in Russian].
Tuturin, C. V. (2003). O razmere obraztsa pri postroenii teorii prochnosti drevesinyi [About the size of standard at the construction of theory of durability of wood]. Sbornik nauchnykh statei doktorantov i aspirantov MGUL – Collection of scientific reasons of докторантов and graduate students of МSU. Moscow [in Russian].
Volynskii, V. N. (2006). Vzaimosviaz i izmenchivost pokazatelei fiziko-mehanicheskikh svoistv drevesiny [Intercommunication and changeability of indexes физико-mechanical properties of wood].
Arhangelsk: AGTU [in Russian].
Buiskykh, N. V. (2013). Features of parallel to graine deformation in pine structural roundwood under rate increasing loading. Annals of Warsaw University of Life Sciences – SGGW Forestry and Wood Technology, 81, 27–29 [in English].
Kurіanova, T., Platonov, A., Fedotkin, N., Fokina, I. (2012). Issledovanie prochnosti drevesini pri dlitelnoi postoiannoi nagruzke [Research of durability of wood at the protracted quiescent load].
Lesotehnicheskii jurnal – Forestry Journal, 2, 7–9 [in Russian].
Levchenko, V. P. (1978). Vliіanie suchkov na predel prochnosti pri szhatii vdol volokon drevesiny sosny stroitelnykh razmerov [Influence of knot on tensile strength at a compression along the
fibres of wood of pine-tree of building sizes]. Lesnoі zhurnal – Forestry Journal, 3, 84–86 [in Russian].
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Чернігівський національний технологічний університет, 2015
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
