МІЖРІВНЕВИЙ БАЛАНС: ПОКАЗНИКИ СТРУКТУРИ, ІНТЕНСИВНОСТІ ТА КООРДИНАЦІЇ РУХУ ОДИНИЦЬ ОБ’ЄКТА – АГРЕГАТНА ФОРМА

Автор(и)

Ключові слова:

агреговані показники, інтенсивність, керований об’єкт, координація, міжрівневий рух, структура

Анотація

Актуальність теми дослідження. Показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху одиниць об’єкта, як одна з видових категорій показників міжрівневого балансу, забезпечують всебічну кількісну оцінку структурних зрушень керованого об’єкта, а також наслідків керуючого впливу на об’єкт щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень.

Постановка проблеми. Відповідні показники міжрівневого балансу, представлені до цього через його незважені (неагреговані) складові, не уможливлюють подібну оцінку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обчислення неагрегованих показників структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху відбувається через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об’єкта.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об’єкт, виконувана у значеннях вимірюваної ознаки й пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об’єкта.

Постановка завдання. Сформулювати показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі.

Виклад основного матеріалу. Представлення складових моделі міжрівневого балансу в агрегованому вигляді дає можливість оцінювати наслідки керуючого впливу на об’єкт на різних рівнях їх систематизації в моделі. Щодо всебічної характеристики результатів такого впливу та відповідних структурних зрушень об’єкта, в системі агрегованих показників балансу вагоме місце посідають показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху одиниць об’єкта. Вони сформульовані як абсолютні, відносні та середні величини через сукупні значення ознаки, вимірюваної на тому чи іншому рівні в рухомих і нерухомих одиниць об’єкта.

Висновки відповідно до статті. Запропоновані показники міжрівневого балансу мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурований об’єкт.

Біографії авторів

Олександр Борисович Дубягін, м. Чернігів, Україна

кандидат технічних наук, доцент

Володимир Іванович Гур’єв, Чернігівський національний технологічний університет

кандидат технічних наук, доцент, професор

Ірина Валеріївна Фірсова, Чернігівський національний технологічний університет

старший викладач

Посилання

Терехов Л. Л. Экономико-математические методы. Москва: Статистика, 1968. 360 с.

Статистика: підручник / С. С. Герасименко та ін.; за наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: КНЕУ, 2000. 467 с.

Вашків П. Г., Пастер П. І., Сторожук В. П., Ткач Є. І. Теорія статистики: навчальний посібник. Київ: Либідь, 2001. 320 с.

Глинский В. В., Ионин В. Г. Статистический анализ. Москва: Инфра-М, 2002. 241 с.

Орлов А. И. Прикладная статистика: учебник. Москва: Экзамен, 2006. 671 с.

Статистика: учебник / под ред. И. И. Елисеевой. Москва: Высшее образование, 2007. 566 с.

Теория статистики: учебник / под ред. Г. Л. Громыко. Москва: Инфра-М, 2010. 414 с.

Ковалевский Г. В. Статистика: учебник. Харьков: ХНАГХ, 2012. 445 с.

Гладун И. В. Статистика. Москва: КноРус, 2016. 232 с.

Дубягін О. Б. Модель міжрівневого балансу: агрегатна форма. Технічні науки та технології: науковий журнал. 2018. № 3 (13). С. 96-104.

##submission.downloads##

Як цитувати

Дубягін, О. Б., Гур’єв, В. І., & Фірсова, І. В. (2020). МІЖРІВНЕВИЙ БАЛАНС: ПОКАЗНИКИ СТРУКТУРИ, ІНТЕНСИВНОСТІ ТА КООРДИНАЦІЇ РУХУ ОДИНИЦЬ ОБ’ЄКТА – АГРЕГАТНА ФОРМА. Технічні науки та технології, (3(17), 123–130. вилучено із http://tst.stu.cn.ua/article/view/199250

Номер

Розділ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ