ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕДАВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ДЛЯ МОДЕЛІ МАГНІТНОЇ ЛЕВІТАЦІЇ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ОПТИЧНОГО ДАТЧИКА

Анотація

Актуальність теми дослідження. Керування положенням об'єктів, що левітують, має великий потенціал в застосуваннях, пов’язаних з осадженнями та в різноманітних системах позиціонування. Магнітна левітація виключає пряме механічне зчеплення між рухомими частинами.

Постановка проблеми. Використовуваний метод екранування вимірювань − один із методів визначення положення об'єкта, що левітує. Шляхом комбінування елементів позиціонування та регулювання, досягається контроль зворотного зв'язку. Використання заданого типу вимірювання має переваги в місцях, де використання інших методів не є доцільним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема магнітної левітації вирішується багатьма науково-дослідними лабораторіями, які мають прямий зв’язок із практичними дослідженнями. Проблема, яка в даний час вирішується в області магнітної левітації, − це регулювання стану об'єкта, що левітує, за допомогою різних типів регуляторів.

Постановка завдання. Виведення математичної моделі магнітної левітації та дослідження нелінійної системи з наступною лінеаризацією за допомогою ряду Тейлора. Експериментальне визначення характеристик та залежностей між положенням об'єкта, та керуючими напругою та струмом.

Виклад основного матеріалу. Положення об’єкта, що левітує, визначається шляхом затінення оптичного датчика. Джерелом світла виступає лазер.

Висновки відповідно до статті. У даній роботі визначено математичну модель системи магнітної левітації, що згодом дозволило отримати передавальну функцію системи левітації та датчика положення. З експериментальної перевірки методом затінення для визначення положення об'єкта, що левітує, та відповідно до цього положення, необхідності в регулюванні, було встановлено, що залежність положення об'єкта, що левітує, від струму та напруги на фотодіоді є лінійною в активній області .