БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-114-123

Ключові слова:

кібербезпека, багатокритеріальна оцінка, ефективність проєктів

Анотація

Актуальність теми дослідження. Багатокритеріальна оцінка ефективності проєктів є актуальним завданням у сфері кібербезпеки. 

Постановка проблеми. Виникла нагальна потреба в різносторонньому та багатоаспектному оцінюванні ефективності проєктів із забезпечення кібербезпеки на різних етапах (при відборі проєктів, коли робота над ними ще не починалась, у процесі проведення робіт із виконання проєктів з метою оптимізації менеджменту та після виконання проєктів та коли дослідження завершені й можливо прослідкувати результати впровадження цих досліджень). Проте комплексна методика оцінки відсутня.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазвичай задачі оцінки та оптимізації об’єднують, вважаючи, що кінцева ціль полягає у зіставленні оцінок декількох альтернатив і вибір кращих із них. При такій постановці не розглядається випадок оцінки єдиного проєкту. 

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Методику, яка дала б можливість отримання нормованої оцінки одного проєкту безвідносно до наявності (або відсутності) інших проєктів, нині не запропоновано. 

Постановка завдання. Розроблена методика призначена для вирішення актуального завдання проведення системного аналізу й отримання багатосторонньої характеристики проєктів, підвищення достовірності висновків про наукову значущість результатів, про соціальну й економічну ефективність запланованих і виконаних робіт у кібербезпеці. 

Виклад основного матеріалу. Задача оцінювання складних об’єктів і процесів передбачають зіставлення безлічі різних, зазвичай суперечливих властивостей, що дає підстави віднести ці задачі до класу багатокритеріальних. Вирішення багатокритеріальних задач є утрудненим унаслідок складності їх формулювання. Розроблена методика багатокритеріальної оцінки ефективності проєктів із забезпечення кібербезпеки дає можливість проведення системного аналізу й отримання багатокритеріальної характеристики проєкту, підвищення достовірності висновків отриманих результатів про соціальну та економічну ефективність запланованих і виконуваних робіт у галузі інформаційної безпеки. За допомогою запропонованої методики вирішуються завдання формування системи критеріїв та показників ефективності забезпечення кібербезпеки; побудови формалізованої аналітичної і якісної оцінки забезпечення кібербезпеки за сукупністю критеріїв якості; візуалізованого представлення оцінки проєкту. У перспективі припускається використовувати отримані результати для оцінки ефективності проєктів в інших предметних галузях. Методика неприйнятна в тих випадках, коли якісні показники принципово не зводяться до кількісних (числових) величин і не можуть бути виміряні за існуючими шкалами. Методику не можна використовувати без додаткової модифікації, якщо є такі критерії, які можуть приймати тільки дискретні (цілочисельні) значення.

Висновки відповідно до статті. Розроблену методику при деякій модифікації можна застосовувати у різних галузях, зокрема у сфері кібербезпеки, як на етапі відбору проєктів, так і в процесі проведення робіт з виконання проєктів, а також після виконання проєктів. 

Біографії авторів

Володимир Олексійович Хорошко, Національний авіаційний університет

доктор технічних наук, професор

Михайло Євгенович Шелест, Чернігівський національний технологічний університет

доктор технічних наук, професор

Юлія Миколаївна Ткач, Чернігівький національний технологічний університет

доктор педагогічних наук, доцент

Посилання

Воронин А. Н. Многокритериальный синтез динамических систем. Київ: Наукова думка, 1992. 160 с.

Жуковский В. И., Молоствов В. С. Многокритериальное принятие решений в условиях неопределенности. Москва: МНИИПУ, 2008. 192 с.

Тоценко В. Г. Методы и системы поддержки принятия решений: Алгоритмический аспект. Київ: Наукова думка, 2002. 382 с.

Кузьменко Г. Е., Плиш В. Е. Функциональная архитектура интегрированой системи поддержки принятия решений в условиях ситуационных центров. Математические машины и системы. 1997. № 1. C. 56–63.

Тарасов В. А., Герасимов Б. М., Левин И. А., Корнейчук В. А. Интеллектуальные системы поддержки принятия решений: теория, синтез, эффективность. Киев: МАКНС, 2007. 336 с.

Фишберн П. Теория полезности для принятия решений. Москва: Наука, 1978. 352 с.

Saaty T. L. Decision Making for Leaders. Pittsburgh: RWS Publications, 2000. 240 p.

Орловский С. А. Проблемы принятия решений при нечеткой исходной информации. Москва: Наука, 1981. 208 с.

Руа Б. Проблемы и методы принятия решений в задачах с многими целевыми функциями. Вопросы анализа принятия решения. Москва: Мир, 1976. 380 с.

Морозов А. А., Ященко В. А. Ситуационные центры. Информационные технологии будущего (Новая информационная технология). Киев: Интертехнодрук, 2008. 332 с.

Морозов А. А., Кузьменко Г. Е. Построение сценариев развития событий –основа функционирования информационно-аналитических систем типа «ситуационные центры». Системи підтримки прийняття рішень. Теорія і практика. 2005. № 3. С. 42–44.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-16

Як цитувати

Хорошко, В. О., Шелест, М. Є., & Ткач, Ю. М. (2021). БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ. Технічні науки та технології, (1(19), 114–123. https://doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-114-123

Номер

Розділ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ