Компенсування наслідків міжрівневого заміщення: процедура, ефективність
Ключові слова:
керуючий вплив, коефіцієнт ефективності, компенсаційний баланс, міжрівневе заміщення, структурований об’єктАнотація
Актуальність теми дослідження. Наслідки керуючого впливу на об’єкт, зміна структури якого представлена моделлю міжрівневого балансу, вдається сформулювати у вигляді втрат (поповнення) об’єкта щодо ознаки, вимірюваної у його одиниць у шкалі відношень. Тому актуальним є завдання створення процедури регулювання втратами (поповненням) об’єкта.
Постановка проблеми. Наявні методики оцінки наслідків не враховують фактору пересування одиниць об’єкта з одного рівня ознаки на інший, унаслідок чого структурний аналіз результатів впливу є неповним.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичними основами процедури компенсування, яка розглядається вперше, є поняття «міжрівневе заміщення», модель і система показників міжрівневого балансу.
Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Модель і система показників міжрівневого компенсаційного балансу.
Постановка завдання. Визначити передумови застосування та критерій ефективності процедури, вибрати схему і створити відповідний механізм компенсування, сформулювати правила складання компенсаційного балансу й показники ефективності компенсування.
Виклад основного матеріалу. Неодноразово змінюючи рівневу структуру об’єкта, можна регулювати його втрати (поповнення): повністю позбавитися, пом’якшити або посилити. Наслідки впливу характеризуються абсолютним сальдо міжрівневого пересування одиниць об’єкта. Регулювати величину сальдо пропонується за рахунок скорочення компоненти, зумовленої неочікуваним пересуванням одиниць об’єкта, тобто через збільшення чи зменшення частки втрат або поповнення в їх сумі. Процедура компенсування втрат (поповнення) об’єкта супроводжується складанням компенсаційного балансу в агрегатній формі.
Висновки відповідно до статті. Процедура не враховує характеристики впливу, тому один і той же самий результат можна отримати за різну кількість компенсаційних циклів. Її зростання пов’язане зі збільшенням ресурсних витрат. Тому перспективною є оптимізація процедури через характеристики впливу.
Посилання
Терехов Л. Л. Экономико-математические методы. Москва : Статистика, 1968. 360 с.
Статистика : підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна [та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук С. С.
Герасименка. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ : КНЕУ, 2000. 467 с.
Дорф Р., Бишоп Р. Современные системы управления / пер. с англ. Б. И. Копылова. Москва : Лаборатория базовых знаний, 2002. 832 с.
Економіко-математичне моделювання : навчальний посібник / за ред. О. Т. Іващука. Тернопіль : ТНЕУ «Економічна думка», 2008. 704 с.
Новиков Ф. А. Дискретная математика для программистов : учебник для вузов. 3-е изд. Санкт-Петербург : Питер, 2009. 384 с.
Поляков В. И., Скорубский В. И. Основы теории алгоритмов. Санкт-Петербург : СПб НИУ ИТМО, 2012. 51 с.
Ильин А. В., Емельянов С. В., Фомичёв В. В., Фурсов А. С. Математические методы теории управления. Проблемы устойчивости, управляемости и наблюдаемости. Москва : Физматлит, 2014. 200 с.
Попов А. М., Сотников В. Н. Экономико-математические методы и модели: учебник для прикладного бакалавриата / под общ. ред. А. М. Попова. 3-е изд. испр. и доп. Москва : Издательство Юрайт, 2015. 345 с.
Стивенс Род. Алгоритмы. Теория и практическое применение. Москва : Издательство «Э», 2016. 544 с.
Дубягін О. Б. Модель міжрівневого балансу: агрегатна форма. Технічні науки та технології : науковий журнал. 2018. № 3 (13). С. 96–104.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чернігівський національний технологічний університет, 2015
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
