Організація наукових досліджень в умовах пандемії та карантину

Автор(и)

  • Юлія Миколаївна Ткач Чернігівький національний технологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-8565-0525
  • Дмитро Борисович Мехед Чернігівський національний технологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3905-3620
  • Катерина Миколаївна Мехед Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Україна
  • Леся Григоріївна Черниш Чернігівський національний технологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-7446-1684

Ключові слова:

організація наукових досліджень, цифрова грамотність, цифрова компетентність, методи досліджень, пандемія

Анотація

Актуальність теми досліджень. Криза Covid-19 та впроваджені карантинні заходи в Україні та по всьому світу змінили форму навчання та роботу науково-дослідних інститутів на дистанційну, що вплинуло на проведення наукових досліджень. Багатьом науковцям доводиться призупиняти збір даних або впроваджувати свої проєкти з урахуванням заходів соціального дистанціювання. 

Постановка проблеми. На початку 2020 року перед науковцями постало питання проведення експериментальних досліджень у карантинних умовах. Перспективним напрямом у галузі наукових досліджень є визначення методів, за допомогою яких дослідники можуть збирати дані під час карантинних заходів. Виникла необхідність більш ретельного розгляду таких методів у сучасних умовах пандемії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Цифрові методи дослідження, переваги та ризики їх використання висвітлені більш детально в працях закордонних дослідників Virginia Braun, Rebecca A. Clay, Victoria Clarke, Vaike Fors, Adam Jowett, Helen Kara, Deborah Lupton, Sarah Pink. Методи документального дослідження від щоденників та листів до опитувань та стенограм інтерв'ю докладно розглянули у своїх працях Niall Bolger, Aimee Grant, Malcolm Tight, Daniel Turner, Eshkol Rafaeli.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нині в роботах вітчизняних учених недостатньо уваги приділяється методам проведення досліджень у період пандемії та карантину. 

Мета роботи. Методологічне обґрунтування особливостей застосування онлайн-методів проведення емпіричних досліджень з урахуванням заходів соціального дистанціювання.

Виклад основного матеріалу Для досягнення цієї мети статті використовуються платформи для проведення онлайн-зустрічей із можливістю ведення відеозапису конференцій та месенджери. Нами було виокремлено найбільш безпечні ресурси з погляду інформаційної безпеки та проаналізовано можливості їх реалізації.

Висновки відповідно до статті. У роботі охарактеризовано методи проведення наукових досліджень можливих для використання в період пандемії, виокремлено найбільш безпечні ресурси з погляду інформаційної безпеки та проаналізовано можливості реалізації виокремлених методів проведення наукових досліджень в умовах соціального дистанціювання. 

Біографії авторів

Юлія Миколаївна Ткач, Чернігівький національний технологічний університет

доктор педагогічних наук, доцент

Дмитро Борисович Мехед, Чернігівський національний технологічний університет

кандидат педагогічних наук, доцент

Катерина Миколаївна Мехед, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка

аспірантка

Леся Григоріївна Черниш, Чернігівський національний технологічний університет

кандидат технічних наук, доцент

Посилання

Bolger, N., Davis, A., & Rafaeli, E. (2003). Diary Methods: Capturing Life as it is Lived. Annual Review of Psychligy, 54(1), 579-616. doi: 10.1146/annurev.psych.54.101601.145030.

Turner, D. (2016). Participant Diaries For Qualitative Research. Retrieved from https://www.quirkos.com/blog/post/qualitative-participant-diaries.

Meth, P. (2003). Entries and omissions: Using solicited diaries in geographical research. Area, 35(2), 195-205. doi: 10.1111/1475-4762.0026.

Ahlin, T., & Li, F. (2019). From field sites to field events: Creating the field with information and communication technologies (ICTs). Medicine Anthropology Theory | An Open-access Journal in the Anthropology of Health, Illness, and Medicine, 6(2), 1-24. doi:10.17157/mat.6.2.655

Denzin, N. K. (2006). Analytic Autoethnography, or Déjà Vu all Over Again. Journal of Contemporary Ethnography, 35(4), 419-428.

Prensky, M. (2005). Computer games and learning: Digital game-based learning. Handbook of Computer Game Studies, 18, 97–122.

Jowett, A., (2020, April 28) Carrying out qualitative research under lockdown – Practical and ethical considerations. Retrieved from https://blogs.lse.ac.uk/impactofsocialsciences/2020/04/20/ carrying-out-qualitative-research-under-lockdown-practical-and-ethical-considerations.

Turner, D. (2020, April 16). Tips for conducting online interviews and focus groups for qualitative research. Retrieved from https://www.quirkos.com/blog/post/online-interviews-focus-groups-qualitative-research.

Kaufmann, K., & Peil, C. (2019). The mobile instant messaging interview (MIMI): Using WhatsApp to enhance self-reporting and explore media usage in situ. Mobile Media & Communication, Online first, 1-18. doi: 10.1177/2050157919852392.

##submission.downloads##

Як цитувати

Ткач, Ю. М., Мехед, Д. Б., Мехед, К. М., & Черниш, Л. Г. (2020). Організація наукових досліджень в умовах пандемії та карантину. Технічні науки та технології, (2(20), 197–202. вилучено із http://tst.stu.cn.ua/article/view/215807

Номер

Розділ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ