КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ БЕЗПЕКИ КІБЕРПРОСТОРУ

Анотація

Актуальність теми досліджень. Державні інформаційні ресурси й засоби здійснення електронних мережевих транзакцій (сервери, маршрутизатори, сервери вилученого доступу, канали зв’язку, операційні системи, бази даних і додатки) потрібно захищати особливо надійно і якісно: ціна кожного «зламу» захисту швидко підвищується і цей ріст буде тривати в найближчому майбутньому.

Постановка проблеми. Забезпечення інформаційної безпеки мереж і систем обробки є пріоритетним завданням для керівництва держави, оскільки від збереження конфіденційності, цілісності й доступності державних інформаційних ресурсів багато в чому залежить якість та оперативність прийняття стратегічних рішень та ефективність їхньої реалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на постійно зростаючу кількість публікацій, присвячених інформаційній безпеці, проблема забезпечення безпеки в кіберпросторі, особливо держави, залишається невирішеною.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нині в роботах вітчизняних та закордонних учених недостатньо уваги приділяється розробці систем та моделей кібербезпеки держави.

Постановка завдання. Метою статті є побудова концептуальної модель безпеки в межах кіберпростору, що опише складові національної кібербезпеки та дозволить встановити силу зв’язку між відповідними її складовими, а також визначити рівень кібербезпеки.

Виклад основного матеріалу. З використанням діаграм Ейлера-Венна графічно представлено кіберпростір держави та на основі теорії множин запропоновано більш строгий опис моделі. У загальному вигляді концептуальна модель безпеки кіберпростору формується на основі трьох компонентів: особи, яка обробляє інформацію, володіє нею або здійснює її захист; нормативно-правові акти, які забезпечують юридичний захист інформації; інформаційні ресурси, у яких сконцентровано інформацію, що потребує захисту, і в межах яких функціонують засоби захисту інформації.

Висновки відповідно до статті. У статті побудована концептуальна модель безпеки держави, що описує складові кібербезпеки держави та дозволяє встановити силу зв’язку між відповідними її складовими, а також визначити рівень кібербезпеки.