Побудова топографічної поверхні світового океану в регіоні північного моря
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5363-2024-3(37)-273-280Ключові слова:
вища геодезія; геодезія; альтиметрія; картографія; морська топографія; квазігеоїд; матема-тична обробка геодезичних вимірів; комп’ютерна графіка; супутникові навігаційні системиАнотація
Широке застосуванням сучасних космічних методів дослідження поверхні Світового океану дозволило отриму-вати дані про цю поверхню з точністю в 1-5 см. Такий результат можна отримати за допомогою простого методу супутникової альтиметрії, який базується на альтиметричних вимірах відповідних супутників. Визначати дистанцію від бортового альтиметра супутникової місії до поверхні Океану та отримання його положення в просторі базуючись на даних SLR, GNSS, або DORIS технологій дає можливість обчислення висот SSH (Sea Surface Heights) океанічної поверхні над прийнятим референц-еліпсоїдом [9]. При попередньому дослідженні отриманих даних SSH ввівши поправки за вплив середовища та різних геофізичних чинників до вихідної інформації, які залежать від часу, у результаті обраховуються виправлені висоти рівня океанічної поверхні CorSSH. За останню чверть століття результати опрацювання із супутникових альтиметричних місій стали дієвим засобом побудови геоїда на водних акваторіях земної поверхні. Дані супутникової альтиметрії стали вихідними даними для знаходження середніх рівнів морів та океанів на різних ділянках планети і нульових точок відліку висот. Крім того, вивчення поверхні Світового океану за даними альтиметричних місій відкрило можливість обчислення достатньо надійної оцінки середнього значення потенціалу сили ваги W0 на його поверхні. Ці значення своєю чергою мають ключове значення для реалізації світової вертикальної системи висот, пов’язаної з гравітаційним полем Землі.
Посилання
Tretiak, N.P. (2008). Modeliuvannia hravitatsiinoho polia i topohrafii okeanu v rehioni Antarktyky[Modelling the gravitational field and ocean topography in the Antarctic region] [PhD dis-sertation, National University “Lviv Polytechnics”].
Marchenko O.M.,Tretiak N.P. Modeliuvannia topohrafii rehionu Anktarktyky [Modelling the topography of the Antarctic region]. Visnyk heodezii ta kartohrafii – Bulletin of Geodesy and Cartography, (4), 7-10.
Yarema, N.P., Lopushanskyi, O.M., Pavliv, T.R. (2011). Osnovni etapy pidhotovky vykhidnykh danykh dlia pobudovy topohrafichnoi poverkhni moria [The main stages of preparing the initial data for building the topographic surface of the sea]. Heodeziia, kartohrafiia i aerofotoznimannia – Geodesy, cartography and aerial photography”, 74, 60-64.
Andersen, O.B., Knudsen, P. (2008). The DNSC08MDT Mean Dynamic Topography, (DTU-SPACE). Danish National Space Center.
Andersen, O.B., P. Knudsen, R. (2005). Trimmer. Improved high resolution altimetric gravity field mapping (KMS2002 Global Marine Gravity Field). IAG Symposia 128:326-331, Springer Verlag.
Khemminh, R.V. (1987). Tsyfrovi filtry [Digital filters] [Translation from English]. Edited in English by O.A. Potapov. Nedra, 1987.
Rio, M.-H., P. Schaeffer, et al. (2005). The estimation of the Ocean Mean Dynamic Topography through combination of altimetric data, in-situ measurements and GRACE geoid: From global to re-gional studies. Proceedings of the GOCINA international workshop, Luxembourg.
Rio, M-H, Schaeffer, P., Moreaux, G., Lemoine, J-M, Bronner, E. (21-25 September 2009). A new Mean Dynamic Topography computed over the global ocean from GRACE data, altimetry and in-situ measurements. Paper presented at OceanObs09 Symposium, Venice.
Seeber, G. (2003). Satellite Geodesy 2nd completely revised and extended edition. Walter de Gruyter, Berlin New York, 2003 – 589 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
