Практичні аспекти створення інтерфейсу користувача віддаленої лабораторії електроніки
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5363-2025-1(39)-206-217Ключові слова:
віддалена лабораторія; інтерфейс користувача; силова електроніка; вебзастосунок; фреймворкАнотація
Розвиток світу інформаційних технологій дає можливість віддалено вирішувати велику кількість задач: замовляти їжу, читати книги, насолоджуватися творами мистецтва. Це ж саме стосується і навчального процесу. Для вивчення практичної частини різних дисциплін, у тому числі силової електроніки, коли аудиторні заняття неможливі або становлять ризик, у пригоді стають віддалені лабораторії. Вони допомагають здобувачам освіти, які живуть у місцях масового поширення хвороб та військових конфліктів, адже для навчання в цьому випадку потрібні лише пристрої з доступом до Інтернету та сам стабільний Інтернет.
Однак завжди актуальною є проблема якості та корисності таких технологій, яка багато в чому залежить від реалізованого інтерфейсу користувача. Саме тому велику увагу при розробці слід приділяти інтерфейсу користувача віддалених лабораторій, у тому числі пов’язаних із силовою електронікою. Детальне дослідження цієї теми забезпечить краще врахування досвіду використання та кращі відгуки від студентів. Крім того, це спростить процес майбутнього впровадження віддалених лабораторій.
Актуальні дослідження щодо впровадження віддалених лабораторій показали, що мало уваги приділяється конкретним елементам інтерфейсу користувача, які використовуються у відповідних системах, та обґрунтуванню вибору елементів.
Метою цієї статті є висвітлення проблем, які можуть виникнути під час впровадження інтерфейсу користувача віддалених лабораторій силової електроніки, та запропонування практичних аспектів його спрощення на основі реальної системи.
За результатами проведених досліджень запропоновано декомпозицію інтерфейсу користувача на фронтенд-підсистеми з використанням односторінкових вебзастосунків для клієнтської частини. Дано пояснення елементів для розмітки сторінки дистанційної лабораторії силової електроніки та зовнішнього вигляду сторінки, включаючи різні панелі, графіки, кнопки, перемикачі тощо.
У цій роботі на реальному прикладі продемонстровано загальний підхід до створення інтерфейсу користувача віддаленої лабораторії силової електроніки. Наведено проблеми, які можуть виникнути. Представлені матеріали можуть бути використані для більш спрощення розробки майбутніх систем віддалених лабораторій.
Посилання
Cristaldi, I., Ferrero, A., Piuri, V. (1999). Programmable instruments, virtual instruments, and distributed measurement systems: What is really useful, innovative, and technically sound. IEEE Instrum Meas Mag 2(3) 20-27. https://ieeexplore.ieee.org/document/783108.
Ma, J., Nickerson, J. V. (2006). Hands-On, Simulated, and Remote Laboratories: A Com-parative Literature Review. ACM Computing Surveys, (38)3. https://dl.acm.org/doi/abs/10.1145/1132960.1132961.
Balamuralithara, B., Woods, P. C. (2008). Virtual Laboratories in Engineering Education: The Simulation Lab and Remote Lab. Computer Applications in Engineering Education, 17(1), 108-118. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/cae.20186.
Ionescu, C. M., Fabregas, E., Cristescu, S. M., Dormido, S., De Keyser, R. (2013). A Re-mote Laboratory as an Educational Tool for Practicing Control Engineering Concepts. IEEE Transactions on Education, 56(4), 436-442 https://www.researchgate.net/publication/260710886_A_Remote_Laboratory_ as_an_Innovative_Educational_Tool_for_Practicing_Control_Engineering_Concepts.
Chen, X., Song, G., Zhang, Y. (2010). Virtual and Remote Laboratory Development. Earth and Space 2010: Engineering, Science, Construction, and Operations in Challenging Environments. https://www.researchgate.net/publication/228988059_Virtual_and_Remote_Laboratory_Development_A_Review.
Broisin, J., Venant, R., Vidal, P. (2017). Lab4CE: a Remote Laboratory for Computer ed-ucation. International Journal of Artificial Intelligence in Education, 27(1), 154-180. https://www.researchgate.net/ publica-tion/284122295_Lab4CE_a_Remote_Laboratory_for_Computer_Education.
Andújar, J. M., Mejías, A., Márquez, M. A. (2011). Augmented Reality for the Improve-ment of Remote Laboratories: An Augmented Remote Laboratory. IEEE Transactions on Educa-tion, 54(3), 492-500.
Guimaraes, E. G., Cardozo, E., Moraes, D. H., Coelho, P. R. (2011). Design and Imple-mentation Issues for Modern Remote Laboratories. IEEE Transactions on Learning Technolo-gies, 4(2), 149-161. https://www.researchgate.net/publication/232619328_Design_and_Implementation_Issues_for_Modern_Remote_Laboratories_HTML.
Stone, D., Jarrett, C., Woodroffe, M., Minocha, S. (2005). User interface design and eval-uation. Elsevier Science & Technology Books. https://books.google.com.ua/books?hl=en&lr=&id= VvSoyqPBPbMC&oi=fnd&pg=PR21&ots=d9L0PVsQMc&sig=sZ-x3DNT2ojP3AX8NM83d0eqMBc&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false.
Lab Discovery Engine. (2023). https://labdiscoveryengine.labsland.com.
Vue.js. (2025). https://vuejs.org/.
Bootstrap Framework. (2025). https://getbootstrap.com/.
Round Slider library. (2020). https://roundsliderui.com/.
Chart.js library. (n.d.). https://www.chartjs.org/.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
