Використання БПЛА для виявлення вибухонебезпечних предметів та побудови карт при гуманітарному розмінуванні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25140/2411-5363-2025-1(39)-328-345

Ключові слова:

безпілотні літальні апарати (БПЛА); вибухонебезпечні предмети (ВНП); гуманітарне розмінування; виявлення ВНП; геоінформаційні системи (ГІС); сенсори; дистанційне зондування

Анотація

Широкомасштабне вторгнення РФ спричинило безпрецедентне забруднення території України вибухонебезпечними предметами (ВНП), перетворивши її на одну з найбільш замінованих країн світу (близько 144 тис. км² потенційно небезпечні). Це становить довготривалу смертельну загрозу для цивільного населення, блокує соціально-економічне відновлення, особливо в аграрному секторі, руйнує інфраструктуру та завдає шкоди довкіллю.

Гуманітарне розмінування визначено як критично важливий процес для ліквідації цих загроз, що включає нетехнічне та технічне обстеження, картографування, маркування, знешкодження ВНП та інформування населення. Стаття підкреслює актуальність застосування сучасних технологій для оптимізації цього складного і небезпечного процесу.

Ключову роль у модернізації розмінування відіграють безпілотні літальні апарати (БПЛА). Вони дозволяють проводити дистанційне обстеження великих територій з мінімальним ризиком для людей. У статті детально розглянуто методи використання БПЛА: оснащення магнітометрами для виявлення металевих об'єктів, інфрачервоними (тепловими) сенсорами для фіксації температурних аномалій від ВНП, мультиспектральними та гіперспектральними камерами для аналізу змін у рослинності чи виявлення специфічних матеріалів. Згадано також георадари (GPR) та LiDAR.

Важливим аспектом є інтеграція даних з БПЛА з геоінформаційними системами (ГІС) та алгоритмами штучного інтелекту (ШІ). Це дозволяє створювати детальні ортофотоплани, цифрові моделі місцевості, автоматизовано аналізувати зображення, ідентифікувати потенційні загрози та будувати точні карти ризиків. Як приклад наведено дослідження території Петропавлівської ОТГ, де за допомогою БПЛА та ArcGIS було ідентифіковано вирви від вибухів, визначено небезпечні зони та створено 500-метрові буферні зони безпеки.

Незважаючи на певні виклики (наприклад, виявлення неметалевих мін), технології БПЛА демонструють високу ефективність та мають величезний потенціал для значного прискорення процесу очищення українських земель, збереження життів та сприяння повоєнному відновленню.

 

Біографії авторів

Віталій Зацерковний, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри геоінформатики
ННІ «Інститут геології»

Ігор Ніколюк, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

аспірант 1 року навчання, спеціальність 193 – Геодезія та землеустрій,
 ННІ «Інститут геології»

Посилання

Коваль М. С. та ін. (2023). Дії підрозділів ДСНС України в умовах воєнного стану. ЛДУ БЖД.

Перга Т. Ю. (2022). Екологічні наслідки війни Росії проти України. https://ivinas.gov.ua/viina-rf-proty-ukrainy/ekolohichni-naslidky-viiny-rosii-proty-ukrainy.html.

Безпека і здоров'я на роботі у воєнний та післявоєнний час. Досвід України в умовах російської агресії (2023).

https://www.ilo.org/sites/default/files/wcmsp5/groups/public/ @europe/@ro-geneva/@sro-budapest/documents/genericdocument/wcms_856143.pdf.

Розмінування український територій. (б.д.). https://zn.ua/ukr/war/rozminuvannja-ukrajinskikh-teritorij-jak-svit-dopomahaje-ukrajini.html.

Humanitarian demining. (б.д.). https://ua-energy.org/en/posts/28-01-2025-5aac62ba-1c5b-4567-8125-c00639a1ca71.

Національна стратегія протимінної діяльності на період до 2033 року. (2024). https://demine.gov.ua/static-objects/demine/uploads/public/66c/73d/9d9/66c73d9d9494f494441892.pdf.

Міністерство оборони України. (2024). Площа територій України, потенційно забруднених мінами та ВНП, зменшилась на 17000 км² у 2024 році. https://mod.gov.ua/news/ploshha-teritorij-ukrayini-potenczijno-zabrudnenih-minami-ta-vibuhonebezpechnimi-predmetami-zmenshilas-na-17-000-km-u-2024-roczi.

Ментус, І.Е., Ясько, В.А., Саприкін, Є.Ю. (2024). Методи виявлення мін для гуманітарного розмінування: огляд. Український журнал дистанційного зондування Землі, 11(3), 22–28.

Український дрон. (б.д.). https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/2851546-ukrainskij-dron-zdatnij-viavlati-mini-z-tocnistu-do-santimetra-armiainform.html.

Моісеєв, В. (2023). До 30% території України забруднено вибухонебезпечними предметами: що допоможе їх прибрати. Економіка України.

Taranova, E. (2022, 22 червня). Як за допомогою технологій на основі штучного інтелекту Україна планує розмінувати території. Delo.ua. https://delo.ua/ru/technologies/kak-s-pomoshhyu-texnologii-na-baze-iskusstvennogo-intellekta-ukraina-planiruet-razminirovat-territorii-399802.

Попов, М.О., Станкевич, С.А., Мосов, С.П., Титаренко, О.В., Дугін, С.С., Голубов, С.І., & Андреєв, А.А. (2021). Технологія автоматизованого виявлення мін за результатами комплексування багатоспектральної та інфрачервоної зйомки з безпілотних літальних апаратів. У Аерокосмічні технології в Україні: проблеми та перспективи : матеріали IV науково-практичної конференції (9–10 вересня 2021 р.) (с. 13–15). Національний центр управління та випробувань космічних засобів.

Сервіс протимінної діяльності ДСНС. (2023). https://mine.dsns.gov.ua.

Скільки Україна втрачає на замінованих полях? (2024). https://epravda.com.ua/columns/ 2024/09/19/719540.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-22

Як цитувати

Зацерковний, В., & Ніколюк, І. . (2025). Використання БПЛА для виявлення вибухонебезпечних предметів та побудови карт при гуманітарному розмінуванні. Технічні науки та технології, (1 (39), 328–345. https://doi.org/10.25140/2411-5363-2025-1(39)-328-345

Номер

Розділ

БУДІВНИЦТВО ТА ГЕОДЕЗІЯ